Публій Сервілій Ватія Ісаврік

Публій Сервілій Ватія Ісаврік
лат. Publius Servilius Vatia Isauricus
Народився	; 120 до н. е.;
Помер	; 44 до н. е.;
Громадянство; (підданство);	; Стародавній Рим;
Діяльність	; політик, військовослужбовець;
Посада	; давньоримський сенатор[d] і консул;
Військове звання	; легат;
Батько	; Гай Сервілій Ватія;
Діти	; Публій Сервілій Ватия Ісаврік;
	; ; ; ; ; ; ; ; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій Сервілій.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій Сервілій Ватія Ісаврік.

Публій Сервілій Ватія Ісаврік (лат. Publius Servilius Vatia; 130 — 44 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 79 року до н. е., цензор 55 року до н. е.

Життєпис |

Походив з впливового плебейського роду Сервіліїв. Син Гая Сервілія Ватія, претора 114 року до н. е., та Цецилії Метелли, доньки Квінта Цецилія Метелла Македонського, консула 143 року до н.е.

У 100 році до н. е. брав участь у придушенні руху Луція Аппулея Сатурніна. У 98 році до н. е. його обрано народним трибуном. У 90 році до н. е. став претором, як пропреторство отримує Кілікію або Сардинію, якою керував у 89—88 роках до н. е. Тоді одержав низку перемог над місцевими племенами, за що отримав тріумф.

При підтримці у 87 році до н. е. Луція Корнелія Сулли боровся за консульство, але програв вибори. Брав участь у громадянській війні на боці Сулли. У 87 році до н. е. як легатзахищав м. Арімін від маріанців, але був витіснений звідти Гаєм Марієм Гратидіаном. У 82 році до н. е. знову став легатом Сулли й одержав рішучу перемогу над маріанцями під Клузієм.

У 79 році до н. е. його обрано консулом разом з Аппієм Клавдієм Пульхром. На цій посаді намагався завадити наданню тріумфу Гнею Помпею Великому, але марно. У 78—74 роках до н. е. обіймав посаду проконсула Кілікії, де вів війни з піратами та місцевими племенами на чолі із Зенікетом. Перших він повністю розбив біля узбережжя, після чого захопив землі біля моря в Лікії та Памфілії. У 74 році до н. е. Ватія перетнув гори Таври й розбив плем'я ісаврів, приборкавши їх. За це він отримав тріумф й почесний агномен «Ісаврік».

Приблизно у 77 році до н. е. Публій Сервілій став членом колегії понтифіків. Згодом у 70 році до н. е. був одним з суддів у процесі Корнелія Верреса. У 63 році до н. е. балотувався на посаду великого понтифіка, але програв Гаю Юлію Цезарю. Того ж року при обговорені долі учасників змови Катіліни Ватія виступив за смертну кару для них. У 57 році до н. е. підтримав пропозицію щодо повернення до Риму Марка Туллія Цицерона.

У 55 році до н. е. Публія Сервілія обрано цензором разом з Марком Валерієм Месалою Нігером. Разом з колегою намагався виправити течію Тібра, але без успіху.

Родина |

Публій Сервілій Ватія Ісаврік, консул 48 року до н. е.

Джерела |

Flor. I 41, 4—5

Volker Fadinger: Servilius (I 27). In: Der Kleine Pauly (KlP). Band 5, Stuttgart 1975, Sp. 144.

Act. tr. Degrassi 84 сл., 563

Henry A. Ormerod: The Campaigns of Servilius Isauricus against the Pirates. In: The Journal of Roman Studies, Bd. 12 (1922), S. 35-56.

↑ ^а^б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3

d:Track:Q31350139d:Track:Q980809d:Track:Q466021

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q571"_data-entity-id="Q31350139"><i_class="wef_low_priority_links">[[:en:Thomas_Robert_Shannon_Broughton|Thomas_Robert_Shannon_Broughton]]</i>_[[:d:Q31350139|The_Magistrates_of_the_Roman_Republic]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:Society_for_Classical_Studies|Society_for_Classical_Studies]],_1951._—_ISBN_0-89130-812-1,_0-89130-811-3</span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q31350139]][[d:Track:Q980809]][[d:Track:Q466021]]</div>-1] а^б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3

d:Track:Q31350139d:Track:Q980809d:Track:Q466021

搜尋此網誌

Mdtryhht